д. м. 2023

Конституція та закони України

ЮРИДИЧНИЙ ВИСНОВОК

щодо правомірності використання російської мови у діяльності приватного театру

1. Предмет правового аналізу

Метою даного правового висновку є визначення відповідності законодавству України діяльності приватного театру, який здійснює театральні постановки російською мовою на території України.


2. Конституційні гарантії

Відповідно до Конституції України:

Стаття 10

«В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.»

Стаття 24

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 34

«Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.»

Стаття 54

Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Згідно Статті 22 Конституції України:
“Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.”

 Згідно Статті 68 Конституції України:
“Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.”

Таким чином, Конституція України прямо гарантує свободу творчої діяльності та використання російської мови у культурній сфері.


3. Законодавство у сфері театральної діяльності

Згідно із Закон України «Про театри і театральну справу»:

театр є суб’єктом творчої діяльності у сфері культури;

держава гарантує свободу творчої діяльності театральних колективів.

Закон не встановлює обмежень щодо мови театральних постановок, оскільки мова вистави є складовою художнього задуму автора та режисера.


4. Законодавство про державну мову

Відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», зокрема статті 23, пункт 2:

“Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу”

Відновідно до пункту 4, статті 23: “Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.

Інформація про публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, та її супровід перекладом державною мовою завчасно доводиться до відома глядачів.

Оскільки, Театр “Темний Софіт” приватний театр, що з 2016 року створює власні авторські театральні вистави й підтримує культурний та духовний рівень всіх людей рівних у своїх правах та свободах, які бажають приєднатися до заходу. Згідно закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»  субтитри, та інші засоби синхронного дубляжу не потрібні.

Також, Керівництво театру у публічному просторі, об’явах, рекламних оголошеннях та передмові інформує глядачів про те, що вистава проходить російською або українською мовами.  Про це свідчить той факт, що жодного разу, зі сторони мовного омбудсмена не було накладено жодного штрафу, а були лише деякі попередження.


5. Законодавство щодо прав національних меншин

Згідно з Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» (Закон №2827-IX Редакція від 10.12.2023):

Закон України «Про національні меншини (спільноти) України» захищає мови національних спільнот, але запроваджує обмеження мови держави-агресора. Обмеження стосується гарантій для національних меншин, але не запроваджує прямої заборони мови у культурі.

Тобто закон не забороняє російську мову в театрі, він лише не надає їй додаткових спеціальних гарантій як мови національної меншини. Наприклад, “офіційні назви на вивісках органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, виконані державною мовою, можуть дублюватися мовами національних меншин”, або “допускається розповсюдження внутрішньої та зовнішньої реклами мовами відповідних національних меншин”

У законі відсутня норма, яка встановлює заборону на використання певної мови у культурній діяльності, зокрема у театральних виставах. Закон не встановлює кримінальної або адміністративної відповідальності за використання російської мови. У тексті закону немає статті, яка встановлює відповідальність за використання певної мови у культурних заходах. Немає прямої заборони російської мови у сфері культури.

Закон лише регулює права спільнот, а не вводить мовні заборони.

Мову культурних заходів регулює інший закон —
Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Закон про національні меншини не встановлює цензури у мистецтві. Його мета — розширення культурних прав, а не обмеження мистецтва.


6. Правовий статус приватного театру

Приватний театр є суб’єктом господарської діяльності та незалежним творчим колективом.

Згідно із загальними принципами господарського та культурного законодавства України:

приватні культурні установи самостійно визначають творчу політику;
держава не втручається у художній зміст твору, якщо він не порушує закон.


7. Мораторій Київради.

13 липня 2023 року Київська міська рада ухвалила рішення про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Києва. Документ передбачає обмеження публічного демонстрування: книг, музики, концертів, театральних вистав, аудіовізуальних творів, культурно-освітніх послуг російською мовою.


Юридична природа цього документа – це рішення органу місцевого самоврядування, а не закон.

В ієрархії нормативних актів України:

  1. Конституція України
    2. Закони України
    3. Постанови Кабінету Міністрів
    4. Підзаконні акти
    5 Рішення місцевих рад

Тобто рішення Київради не може суперечити законам України.

Згідно з Конституція України, стаття 92:

Порядок застосування мов визначається виключно законами України.

Це означає: регулювати мовну політику може лише Верховна Рада України;
органи місцевого самоврядування не можуть встановлювати мовні заборони.

Саме тому правозахисники зазначають, що подібні рішення місцевих рад не мають реальних юридичних наслідків.

Реальний юридичний статус мораторію – скоріше політична декларація, ніж норма права.

Він може формувати культурну політику міста, впливати на комунальні заклади, але не може прямо заборонити мову мистецтва.

Мораторій Київради на російськомовний культурний продукт:

1. не є законом України
2. має нижчу юридичну силу
3. не встановлює юридичної відповідальності
4. не може змінювати мовне законодавство

Тому його положення повинні застосовуватися лише у межах законів України, які:

гарантують свободу творчості
дозволяють інші мови (російську) у культурних заходах
захищають культурні права громадян.

8. Юридичний висновок

На підставі аналізу:

Конституція України

Закон України «Про театри і театральну справу»

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Закон України «Про національні меншини (спільноти) України»

Мораторій Київради на російськомовний культурний продукт

Діяльність приватного театру, який здійснює театральні постановки російською мовою, сама по собі не є порушенням законодавства України.

Використання російської мови у театральних постановках приватного театру в Україні саме по собі не є порушенням законодавства і не може бути підставою для правового переслідування, якщо діяльність театру здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, та за умови дотримання вимог щодо використання державної мови у публічній інформації про культурний захід.

Вистави театру підіймають вічні теми кохання, людяності, підтримують моральний стан глядачів, покращують настрій у важкі воєнні часи.
Головною метою театру – є об’єднання людей навколо мистецтва та свобода творчої думки без обмежень та без порушення прав і свобод людини.

Конституція України

Закон України Про забезпечення функціонування української мови як державної

Закон України про Про національні меншини (спільноти) України Редакція від 10.12.2023